Jeremiah 10

Вночі мої кості від мене віддо́вбуються, а жи́ли мої не вспоко́юються. 1З великої Божої сили зміни́лося тіло моє, і неду́га мене опері́зує, мов той хіто́н. 2Він укинув мене до болота, і став я подібний до по́роху й по́пелу. 3Я кли́чу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою́, Ти ж на мене лише придивля́єшся. 4Ти зміни́вся мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки. 5На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопи́всь на спусто́шення! 6Знаю я: Ти до смерти прова́диш мене, і до дому зібра́ння, яко́го призна́чив для всього живого. 7Хіба не простяга́є руки́ потопе́льник, чи він у нещасті своїм не кричить? 8Чи ж не плакав я за бідаре́м? Чи за вбогим душа моя не сумувала? 9Бо чекав я добра́, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темно́та прийшла. 10Киплять мої ну́трощі й не замовка́ють, зустріли мене дні нещастя, 11ходжу́ почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу́. 12Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем, 13моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої. 14І стала жало́бою а́рфа моя, а сопі́лка моя — зойком плачли́вим. 15

Йов жив побожно

16Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину? 17І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот? 18Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям? 19Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки? 20Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, — 21то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає! 22Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, — 23то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням! 24Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша, 25то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!